Перше знайомство з Рівненськими пагорбами! Влітку саме тут проходив етап ЛКУ, але, на жаль, не мав змоги приїхати та взяти участь. Тож вирішено відвідати марафон! На “КарповаV3” 2018 їду разом з Андрієм Навроцьким, який їде в Рівне на авто. Доїхали до місця призначення швидко і спокійно, на жаль, до старту залишилось зовсім трохи часу і подивитись перед стартом повне коло не вийшло. Тож подивлюсь під час першого кола.
У день марафону була низька температура як у Києві, так і в Рівному. Ще о 06:00 ранку, як їхав до Андрія, побачив на термометрі -1. Перед стартом температура підвищилась до +13, тож вирішив ризикнути та стартувати у літній формі. А поки переодягався, трохи на старт не запізнився, через що стартував з самого кінця стартового коридору.
Старт! Коло треку не дуже велике, але доволі повільне, з великою кількістю поворотів та апхілів. Перше коло намагаюсь не відпустити першу пачку, там багато місцевих спортсменів, Гриценко та Щербацький. Темп задають Андрії, та як я не намагався, вони зникають з поля зору, і тільки на деяких петлях зустрічаю їх поїзд. Дивувало, як на такій доволі повільній та нерівній трасі досить рівно їде перша пачка. Мені ж залишилось не панікувати і їхати у темпі, який дозволяв проїхати всі 3 години до самого фінішу.
Взагалі траса більше нагадувала трек під ХС чи ХСО, кілька разів доводилось нагадувати собі, що це не півторигодинне змагання, а тригодинне і краще берегти сили. Поступово лідери трохи знизили темп і тільки спортсмени продовжували тримати високий темп. Спочатку наздогнав Андрія Щербацького, питаю, що трапилось, каже, що їде у своєму темпі. На наступному колі з’їдаю NUTREND EnduroSnack та потроху наздоганяю лідерів, чую від Андрія Гриценка питання, де я був? А я не знаю, що відповісти.
Згодом темп знову підвищили, відпадаю. Тримаюсь у 20 секундах позаду, схоже, цей темп здався не тільки мені захмарним: починають сипатись спортсмени, та так, що взагалі припиняють рух. Ніби чув, що для них це не змагання, а більше тренування. Під час проходження дистанції вживав NUTREND Unisport, дуже сподобався смак зеленого чаю) За годину до фінішу сідаю на колесо до Гриценка, він спитав, скільки залишилось часу. Відповідаю, що десь година.
Попереду залишились два спортсмени, за два кола до фінішу один з них припиняє боротьбу, а лідер видав такий темп на останніх колах, ніби двох годин і не було. І як я не намагався його наздогнати, мої зусилля були марними. Фінішував на другому місці в абсолюті і на першому в категорії Чоловіки Open.
Дякую за теплу зустріч, добру трасу та організацію. Трек добре розчищено, розмічено та взагалі підготовано. Круті призи та сильні учасники зробили неділю незабутньою та яскравою. Усім дяка!