Класичні змагання у парку Китаєво. Це місце вже стало культовим, скільки тут пройшло змагань, навіть важко підрахувати скільки. Для багатьох це місце стало стартовою точкою у любительських змаганнях. Місце – справді дуже незвичайне. Розташування, рельєф та природа кличуть приїхати сюди для пішої або велопрогулянки. А коли тут проходять ще і змагання, пропустити таке неможливо.
Змагання відбувались у суботу 10 листопада. У цей день погода в Києві була суха та холодна. Стояв дуже сильний смог, дихалось не дуже легко, особливо це було помітно, поки їхав на старт. Їхав, сівши на колесо вантажівки, від мосту Патона до повороту на Науки. Здивувало, що діапазону швидкостей на байку Specialized з Eagle вистачало, щоб не відпадати від машини. Передня зірка – сінгл на 34 зуба від Garbaruk, позаду касета на дванадцять швидкостей Eagle X0 з діапазоном від 10 до 50 – повністю вистачало.
Приїхавши на старт, одразу реєструюсь та їду подивитись коло. Як виявилось, трек траси інший, з новими технічними елементами. Важкими назвати їх не вийде, але лячними можна. Один спуск взагалі виявився психологічно важким, а по факту треба було трохи менше використовувати передні гальма і більше задні. Траса добре розчищена та розмічена, питань, що куди, не виникало, організатори добре попрацювали. Самопочуття непогане, ще за останні два тижні, сам не знаю як, скинув 4 кілограми ваги. Тож підйоми давались дуже легко. Старт велоперегонів о 13:10. Трохи померзнувши, встаю на стартову лінію.
Старт! По традиції в лідери виходить Юрій Кресан, та через короткий проміжок часу на перше місце виходить Андрій Щербацький. Все перше коло спостерігаю за розвитком подій. Здебільшого без змін, тільки юнак з спортшколи МТБ Голосієво вийшов в лідери, та не надовго. Оскільки він трохи приліг, на одному зі слизьких поворотів. На початку другого кола вирішую провести атаку у підйом. Успішно виходжу в лідери та продовжую прискорюватись.
Дивлюсь назад – відрив комфортний, позаду ніхто не захотів контратакувати. Самопочуття чудове, настрій також, ще й сонце вийшло. І в цьому піднесеному настрої продовжую атакувати. Та трасі присутні кілька петель, на яких можливо слідкувати за відривом від переслідувачів. Та якщо на другому колі ще була можливість слідкувати за відривом, то в подальшому відрив збільшився більше, ніж на хвилину.
Всю подальшу дистанцію їхав за планом: поберегти сили і видати швидке заключне коло. План спрацював, заїхав на першу позицію з доволі непоганим відривом від другого місця.
Дякую організаторам/учасникам та присутнім за яскравий івент у холодний листопад. Та перепрошую, що не вийшло створити інтригу до самого фінішу. Це був хороший день. До наступних стартів)