Winter Cup 3 | GodniGonky 2019

2019 рік…

Трек цього змагання буде: Course of Nature – Gone

Перше змагання після перерви у 2019 році, тест, після якого стає зрозумілим, наскільки ледацюга чи навпаки. У Києві вже майже розтанув сніг, плюсова температура у день робить сприятливі умови для проведення змагання. Але в лісі снігу ще доволі багато, траса WinterCup частково вкрита рихлим снігом, який активно тане. У порівнянні з 2018 роком, схема треку майже не змінилась, змінився тільки її стан. То ж приїхавши до старту на своєму Specialized Epic HT Pro, одразу намагаюсь проїхати якомога більше кіл перед стартом змагання. У фаворити одразу записав Пустовіта та Кресана Юру, буду орієнтуватись на їх темп. Перед стартом зняв усю теплу одежу і залишив тільки літні шорти. Не скажу, що це був розумний вчинок. Та враховуючи, що частина траси дуже волога, а взуття і так вже, м’яко кажучи, не сухе, вирішено ризикнути. Також знизив тиск у колесах, безкамерні колеса Specialized FastTrack Gripton без ризику дозволяють їхати на низькому тиску.

Старт! З самого початку темп Черкаса Євгена здався повільним, на першому колі об’їжджаю його. Полюбляю сісти на колесо та будувати план на змагання, виходячи із свого самопочуття та темпу опонентів. Але не сьогодні, усі їдуть швидко. У самого темп не дуже швидкий. Намагаюсь не відпадати від пари Бант/Кресан. Попереду Пустовіт, в лідерах з відривом десь у 10 секунд. Та так було недовго.

На другому колі при перетині стартової/фінішної лінії Андрій їхав не дуже швидко, проводжу атаку. Успішно виходжу на другу позицію. Позаду вже Юра, відчувається, що він у чудовій формі. На третьому колі вирішив спробувати наздогнати Антона, та тільки він це відчув/побачив, накивав п’ятами.

 

Трохи згодом мене успішно обійшов Юра, очевидно, почував себе краще на складних ділянках з рихлим снігом. Я намагався не відставати, але він тільки збільшував відрив. Ближче до фінішного кола почав озиратись назад, хоча не полюбляю цього. Це психологічно давить і потроху починає зменшуватись швидкість. Може, воно й так! Бо візуально попереду Юру не видно. Заключне коло – відпрацьовую по максимуму, чомусь вважав, що є надія наздогнати друге місце. Як виявилось, це було занадто оптимістично. Фініш!

Третє місце, яке далось так непросто. Усім дякую. До наступних зустрічей.