Обрав треком змагання: Telepopmusic – Into Everything
Веломарафон, який проходить в Голосіївському парку міста Києва. Цей парк, без перебільшення, називаю одним див нашого міста. Скільки тут не бував, завжди дивуюсь його природі та рельєфу. В сучасному Києві важко знайти місце, яке може поєднувати доступність лісу та невелику відстань від центру міста. Парк має великі розміри, особливо з урахуванням того, що знаходиться в межах міста. Зараз забудовується місто, не помічає тільки сліпий. Як парку вдається протидіяти цій тенденції навіть не уявляю. Будемо сподіватись, що наша любов і повага до цього лісу дозволить наступним поколінням радіти від таких місць. Бо іноді так хочеться вдихнути чистого повітря, послухати шум листя та спів птахів.
Переконаний спортивні змагання повинні проходити в таких заповідниках, бо це один із варіантів привити любов до такої краси! Чесно кажучи, якщо б не спортивні змагання на велосипеді, про це місце ніколи б і не дізнався. Бо тільки завдяки велосипеду мені вдалось побачити наш світ зовсім з іншої сторони. А був я в багатьох місцях нашої неньки і не тільки. Хочеться подякувати усім організаторам, які проводили івенти. Це важка робота та вона безцінна, бо об’єднує таких різних людей. Багато років поспіль чую від різних організаторів, що все, більше ніяких змагань проводити не буду! Це важко, проблематично, багато бюрократії, багато маленьких недоліків, від яких потім чуєш багато критики, від якої точно не легше стає. Але емоції гаснуть, і вже через рік чи менше ті ж самі люди знаходять сили та бажання створювати нове свято. Дякую Вам!
Організація Кантрійного тандему у 2019 році стала для мене приємною несподіванкою. Справді, це не просто змагання, а ціле свято з музикою та яскравими виставами.
Міні виставка, на якій можна велосипед відремонтувати чи нові електробайки затестити, смачно поїсти та навіть дещо прикупити для свого коня. Організатори вирішили не вигадувати велосипеда і запросили на таймінг змагань команду BikePortal, за що їм велика дяка. Хлопці знають свою справу, що доведено протягом багатьох років. Трек змагання побудований таким чином, що за 25 кілометрів, три рази перетинаєш поляну старту/фінішу, що дає змогу підкріпитись їжею або попити води. Сам трек кола вважаю доволі збалансованим, є все: рівнини для відпочинку, торчі для важкої роботи та схили, на яких маючи добрий скіл можна відігратися. Вцілому траса підходить усім бажаючим, але раджу подивитись коло до змагань. Їду в категорії ЧЧ Еліта разом з Андрієм Щербацким.
Команда рівна тільки вниз їду повільно, бо рука з переломом. А оскільки перелом не дуже то зростається ,то краще взагалі не їхати, але це не про мене. Організатори дали нам щасливий 7 номер, що вже дає надію на добрий результат.
Тож виходимо на старт! Не встигли на старті потупити, як вже відправились підкорювати перші 25 кілометрів кола. Тактика на змагання доволі проста: не відпадати від лідерів та намагатись без нагальної потреби не зупинятись. Що було швидко зруйновано майже на першому кілометрі дистанції. Спадає цепка з передньої зірки 0_о На рівній поверхні, без тряски чи переїзду завади. Зупиняюсь надягаю цепку, та намагаюсь наздогнати лідерів. Які доволі швидко зникли з поля зору. Зі словами “Головне, щоб далі все пройшло без сюрпризів” прискорююсь та потроху відіграю позиції. Згодом на секції біля Китаївсьої церкви бачу лідерів, які доволі бадьоро підкорюють затяжний підйом після жолобу. Наша пара десь у 20 секундах від лідерів і десь на 5 позиції. Що вже непогано, а там, може, наші опоненти почнуть потроху сили втрачати. Намагаємось не форсувати події та рухатись у прийнятному для нас обох темпі. Андрій їде попереду на технічних ділянках, а я на довгих прямих, де можна трохи помаслати.
На другій петлі першого кола підіймаємось на четверте місце, а в голові вже майорить третє! Головне не лажати вподальшому. І майже вкінці першого кола наздоганяємо команду Cybro team. Трохи поїздивши з ними, вкінці кола створюємо невеликий просвіт. Друге коло починаємо на третьому призовому місці, та план переслідувати та наздогнати наступних не полишаємо. Наші зусилля були немарними: в середині першої петлі бачимо попереду себе команду Postproduction, це дуже підбадьорило мене на подальшу боротьбу із трасою та опонентами. Під завершення першої петлі другого кола виходимо на друге місце. Радості немає меж, про такий результат навіть важко було уявити, з урахуванням того, що два тижні тому була думка взагалі не стартувати. Але не хотілося підводити Андрія, а яке буде самопочуття передбачити важко. Але зараз ми на трасі і на другому місці!
Сил в ногах багато, втома майже не відчувається. І тільки спекотне повітря, як підступний ворог, створює перепону перед бажання трохи збільшити наш темп. У таких умовах нам добре допомагала дружина Андрія – Марина! Допомагала нам з їжею і водою, повідомляла на якому їдемо місці та час відриву та відставання. Другу та третю петлю їдемо доволі спокійно, вже і так перевиконали свої плани/надії на Кантрійний Тандем. Підкінець кола навіть трохи скинули темп для рівного фінішу. І тільки ми фінішували, як одразу за нами фінішують третє, четверте та п’яте місце. Як виявилось, усі були доволі близько до нас. Хоч самі того не помітили, та сьогодні фортуна була на нашій стороні, і наша командна робота принесла нам друге місце у непростій боротьбі.
Хочу подякувати усім причетним до змагань людям. Люди, це було незабутньо! На мою думку, івент вдався на 150%. Дякую і до наступних зустрічей)