Soundtrack: Röyksopp – Eple
Буду сподіватись, що назва змагань не відповідає дійсності, оскільки лячно уявити, що більше не будуть проходити змагання у такому мальовничому місці нашого рідного міста. Трохи слів про змагання! Спеціально до змагання не готувався, скажу більше, навіть попередньо коло не їздив перед стартом. Важко уявити, який ліс мені ще рідніший, мабуть, тільки Дубки. Самопочуття пречудове, тільки став трохи менше тренуватись, що одразу відчувається на довжелезних підйомах на схилах Києва. Оце часи пішли, Київські схили вже називаю довжелезними, виправданням буде травма руки.
Про трасу: Траса – класика, де все таке знайоме та рідне, що є безсумнівним плюсом організаторам. Байк у нормі: Specialized, я теж ніби нічого) Тож виходжу на старт. На старті одразу записав собі ціль приблизно у топ 3. Якщо самопочуття буде добре, може, і за перше вийде поборотись. Та це не просто, оскільки є такі люди, як Зубченко Віталій та його «поплічники», які дивують своїм стабільним прогресом протягом усього 2019 сезону. Схоже, Віталік – дійсно хороший тренер.
Виходжу на старт! Старт з дамби біля озера. Це і добре, бо так не люблю старти вгору. Ну хто це вигадав – старт вгору? Як згадуєш Запоріжжя та «Вирву», аж лячно стає. Як завжди, старт починаю повільно, але мою тактику повільного старту обрали усі лідери, схоже, мої відгуки хтось читає 0_о
У такому «повільному» темпі ми їдемо усе перше коло, навіть в голові промайнула думка про лідерство, та швидко цю думку відкинув. Веде групу Женя Шилов, за що йому дяка, темп його рівний та прийнятний. Такий, як треба! Але це не на довго: вже на 3-му колі вирішую перевірити свої здібності на підйомах, пришвидшуюсь, виходжу на перше місце. Тільки Віталік відреагував на атаку. Тож надалі ми їдемо в двох. І це була тактична помилка, оскільки Віталік їде вниз швидше. Це одразу відчувалось на довгому спуску перед жолобом. Намагався не відпускати, але мій страх, що моя травмована рука може підвести у самий неслушний момент, трохи стримувала.
Тож на заключному колі Віталік віз десь 20 секунд, і відстань тільки збільшувалась. Та все одно вирішив прискоритись, що дало свої дивіденди! Я у візуальному контакті з лідером, а на жолобі взагалі сів на колесо 0_0 та як виявилось, Віталік вирішив трохи відпочити. Оскільки вже вкінці підйому починаю потроху відпадати, хоча не можу сказати, що кинув роботу. Скоріше навпаки, викладаюсь на 100%, та цього замало.
Як результат – на фініші на другому місці з невеликим відставанням від переможця. Хочу привітати усіх учасників з фінішем та сподіваюсь на те, що це були не останні змагання в цьому парку! Усім дяка, івент вдався, організатори молодці!
Be Who You Are 